UA-75651220-1

Класифікація легованих сталей

За хімічним складом сталі поділяють на вуглецеві та леговані. Леговані сталі бувають низько- (до 2 % легуючих елементів), середньо- (2-5 %) і високолеговані (понад 5 %).

Залежно від хімічного складу леговані сталі поділяють на потрійні, що містять один легуючий елемент (хромисті, нікелеві); що містять два елементи (хромонікелеві), та складні, що містять три та більше легуючих елементів (хромонікелевотитанові).

Основними легуючими елементами конструкційних сталей є хром у кількості до 1,8 % (частіше 0,8-1,1 %), нікель (0,5-4,5 %), кремній (0,5-1,2 %) і марганець (0,8-1,8 %).

Вольфрам, молібден, ванадій, титан, бор, інші легуючі елементи як самостійні домішки не використовують, а вводять у сталь, поєднуючи з хромонікелем і марганцем для поліпшення властивостей. Зазвичай у конструкційних сталях міститься:
  - молібдену Мо - 0,15-0,45 %;
  - вольфраму W - 0,5-1,2 %;
  - ванадію V - 0,1-0,3 %;
  - титану Ti - 0,06-0,12 %.

Нікель легує метал, поліпшує прокатування, підвищує межу плинності та міцності, зменшує чутливість до перенагрівання, підвищує корозійну стійкість, впливає на магнітні і ливарні властивості, прискорює твердіння виливків, зменшує теплопровідність, що сприяє утворенню великих усадкових раковин і збільшенню термічних напружень.

Хром легує сталь
, збільшує прогартованість, сприяє появі однакової твердості по всьому перетину, підвищує опірність пластичним деформаціям і знижує корозійну стійкість, жароміцність. Головним недоліком хромистої сталі є висока в’язкість, схильність до крупнокристалічної будови, перегрівання, що призводить до появи усадкових раковин і тріщин.

Молібден
підвищує відношення межі плинності до межі міцності під час розриву, покращує прогартованість, зніжує крихкість відпускання та підвищує опірність повзучості, дещо знижує жароміцність.

Ванадій
сприяє утворенню дрібнозернистої структури, підвищує міцність і в’язкість, а за температури нижче 0 °С - ударну в’язкість.

Вольфрам
поліпшує властивості інструментальної сталі, але сприяє появленню усадкових раковин.

Маркування легованих сталей

Хімічний склад легованих сталей є основною для їх маркування літерно-цифровою системою. Літерами позначають легуючі елементи. Якщо вміст легуючого елемента понад 1 %, то після літери пишуть цифру, яка вказує на відсотковий вміст його в сталі. Прийнято такі позначення:

Х - хром, Н - нікель, Г - марганець, С - силіцій, Т - титан, В - вольфрам, М - кобальт, Р - бор. А в кінці марки означає, що сталь високоякісна і вміст шкідливих домішок найменший.

Високолеговані сталі позначають літерами, які ставлять спочатку марки, наприклад: Ш - шарикопідшипникова, Р - швидкорізальна. Цифра, що стоїть після літери, означає середній вміст легуючих елементів у відсотках. За цифрами стоять літери умовних назв легуючих елементів і цифри, які вказують відсотковий вміст їх у складних легованих сталях.

Леговані сталі використовуються для виготовлення слюсарних інструментів: кернерів, зубил (7ХФ, 8ХФ), ножівкових полотен (Х6ВФ), напилків (ШХ15, 13Х), спіральних і перових свердел (9ХС, Р6М5).