UA-75651220-1

Зенкування

  Зенкеруваня   
Загальні відомості.
Зенкеруванням називається процес обробки зенкерами циліндричних і конічних необроблених отворів у деталях, виготовлених литтям, куванням або штампуванням, або отворів, попередньо просвердлених з метою збільшення їхнього діаметра, підвищення якості поверхні і точності (зменшення конусності, овальності).
    Зенкерування є або остаточною обробкою отвору, або проміжною операцією перед розгортанням, тому при зенкеруванні залишають незначні припуски для остаточної обробки отвору розгортанням (як і після свердління залишають припуск під зенкерування).
    Зенкерування забезпечує точність обробки отворів у межах 8-13-го квалітетів, шорсткість обробленої поверхні Rа = 10-2,5.
   
Зенкерування - операція продуктивніша, ніж свердління, оскільки при однакових (приблизно) швидкостях різання подача при зенкеруванні допускається у 2,5-3 рази більша, ніж при свердлінні.
    Зенкери. Інструментом, яким виконують зенкерування, є зенкер, який, як і свердло, закріплюють у конічному отворі шпинделя верстата. Працює зенкер так само, як і свердло, здійснюючи обертальний рух навколо осі, а поступальний - уздовж осі отвору.
    Зовнішнім виглядом суцільний зенкер також нагадує свердло, складається з тих самих основних елементів, але має більше різальних кромок (3-4) і спіральних канавок. Три-чотири різальні кромки (зенкери називаються відповідно три- і чотириперими) краще центрують інструмент у отворі, надають йому більшої жорсткості, чим забезпечується висока точність. Зенкер (рис. 1.7.66) складається з робочої частини, шийки, хвостовика і лапки.
Рис. 1.7.66. Основні елементи зенкера
     Робоча частина, у свою чергу, складається з різальної (забірної) і напрямної (калібрувальної) частин.
     Під час зенкерування різальна частина виконує основну роботу зі зняття металу, а напрямна служить для спрямування зенкера в отвір, зачищання поверхні, надання отвору правильної циліндричної форми й досягнення потрібного розміру отвору.
     Стрічки (фаски) на напрямній частині зенкера зменшують тертя, що полегшує різання.
     Зенкери мають передню поверхню 1 (рис. 1.7.67, а, б), різальні кромки, серцевину, задню поверхню, стрічки, а також кути: α - задній, γ - передній, φ - у плані, ω - нахилу гвинтової канавки, значення яких визначаються залежно від твердості металів.
Рис. 1.7.67. Геометрія зуба зенкера:
а - задній кут; б - передній кут; в - стрічка
     Зенкери виготовляють зі швидкорізальної сталі; вони бувають двох типів - суцільні з конічним хвостовиком і насадні. Перші застосовують для попередньої, а другі - для остаточної обробки отворів.
     Суцільні зенкери з конічним хвостовиком (рис. 1.7.68, а) виготовляють Ø 10-40 мм, з довжиною робочої частини 80-200 мм і числом зубів, що дорівнює 3.
     Насадні зенкери виготовляють Ø 32-80 мм, з довжиною робочої частини 10-18 мм і числом зубів, що дорівнює 4.
Рис. 1.7.68. Зенкери:
а - суцільний з конічним хвостовиком; б - суцільний з конічним хвостовиком, оснащений пластинками з твердого сплаву; в - насадний зі вставними ножами; г - насадний, оснащений пластинками з твердого сплаву; д - робота зенкером
     Для попередньої й остаточної обробки отворів у деталях з чавуну і сталі виготовляють відповідно суцільні зенкери з конічним хвостовиком і насадні, оснащені пластинками з твердого сплаву (рис. 1.7.68, а, б, в, г).
     Окрім того, зенкери виготовляють насадні зі вставними ножами (рис. 1.7.68, в) зі швидкорізальної сталі для попередньої й остаточної обробки отворів у деталях з чавуну та сталі, а також зенкери зі вставними ножами з твердого сплаву (ВК6, ВК8, ВК6М, ВК8В, Т5К10, Т14КВ, Т15К6), суцільні з конічним хвостовиком, що мають 3-4 ножі (клина), і насадні, які мають 4-6 ножів.
     Зенкерування виконують на свердлильних верстатах з подачею (залежно від діаметра зенкера) по чавуну 0,2-0,35 мм, а по сталі - 0,15-0,3 мм і швидкістю різання зенкерами з пластинками зі сплаву ТК, яка дорівнює 80 м/хв.
     Для зенкерів зі вставними ножами з швидкорізальної сталі подачу вибирають у межах 0,2-0,26 мм, а швидкість різання - 11,6-22,5 м/хв залежно від діаметра зенкера. Для охолодження застосовують 5 %-й (за масою) розчин мильної емульсії у воді.
      Насадні зенкери з напаяними пластинками з твердого сплаву (рис. 1.7.68, г) застосовують для обробки отворів Ø 34-80 мм. Їх виготовляють завдовжки 40-65 мм, з числом зубів не менш як 4. Насадні зенкери з’єднують з оправкою за допомогою виступу на оправці та вирізу на торці зенкера.
      При зенкеруванні отворів широко застосовують також комбіновані інструменти, які дають змогу поєднувати зенкерування зі свердлінням.
      При зенкеруванні стружку видаляють сильним струменем стиснутого повітря чи води або перевертанням деталі, якщо вона не важка. При зенкеруванні деталей зі сталі, міді, латуні, дюралюмінію застосовують охолодження мильною емульсією.
      Для того щоб дістати правильний і чистий отвір (рис. 1.7.68, д), припуски на діаметр під зенкерування мають становити 0,05 діаметра (до 0,1 мм).

     Безпека праці. При зенкеруванні слід виконувати ті самі вимоги безпеки, що й при свердлінні.

     Зенкування
      Зенкування - це процес обробки спеціальним інструментом циліндричних або конічних заглиблень і фасок просвердлених отворів під головки болтів, гвинтів і заклепок.
      Інструмент для зенкування. Основною особливістю зенківок порівняно з зенкерами є наявність зубів на торці і напрямних цапф, якими зенківки вводять у просвердлений отвір.
     За формою різальної частини зенківки поділяють на циліндричні, конічні і торцеві (цеківки).
     Циліндрична зенківка складається з робочої частини, на якій є від 4 до 8 торцевих зубів, і хвостовика. Циліндричні зенківки мають напрямну цапфу, що входить у просвердлений отвір. Це забезпечує збіжність осі отвору й утвореного зенківкою циліндричного заглиблення.
     Циліндричні зенківки бувають із сталою напрямною і циліндричним хвостовиком Ø 2,3-12 мм (рис. 1.7.69, а), зі змінною напрямною і конічним хвостовиком Ø 11-40 мм (рис. 1.7.69, б). Матеріал - сталь Р6М5.
Рис. 1.7.69. Зенківки
     Зенківки, як і інші різальні інструменти, мають кути різання.
      Конічна зенківка (рис. 1.7.69) також складається з робочої частини і хвостовика. Робоча частина має кут конуса при вершині 2φ. Найпоширеніші конічні зенківки з кутом конуса при вершині 30, 60, 90 і 120°.
      Цеківки для зачищання торцевих поверхонь зазвичай виконують у вигляді насадних головок, які мають торцеві зуби.      Цеківками обробляють бобишки під шайби, упорні кільця, гайки.
      Зенкування й цекування, як і свердління отворів на певну глибину, виконують на свердлильних верстатах. Закріплення зенківок і цеківок не відрізняється від закріплення свердел.

   
Безпека праці. При зенкуванні слід виконувати ті самі вимоги безпеки, що й при свердлінні.